PROMIN — котеджне містечко клубного типу у ближньому передмісті Києва. Для тих, хто хоче вийти з міста, але не готовий жертвувати комфортом. На момент старту реклама запускалась як набір тестів — без прогнозованого CPL, розуміння воронки та моделі масштабування.
Клієнт сформулював запит просто:
«Нам треба в максимально швидкі строки знайти клієнтів на пре-сейл. Знайти та закрити їх на угоди».
Саме це і стало відправною точкою.
Завдання було не просто отримати заявки. А знайти модель, яка працює стабільно.
Для цього потрібно було визначити:
Ринок нерухомості не прощає хаотичних тестів. Кожна зайва заявка від нецільового покупця — це час менеджера і втрачена угода. Тому стратегію будували через ітерації: від перевірки базових гіпотез до формату, який дає прогнозований результат і може масштабуватись. ✅Етап 1. Підготовка Старт проєкту — це завжди більше про питання, ніж про відповіді. Тому першим кроком стало не запускати рекламу, а підготувати ґрунт:
✅Етап 2. Перші запуски та тестування Запуск будувався навколо перевірки аудиторій. Паралельно тестували кілька сегментів: бізнес, ІТ, інтереси до нерухомості. Кожна група отримувала власний набір креативів — статику й анімацію. Слабкі зв'язки вимикали одразу, сильні — масштабували. Паралельно перевірили LinkedIn як альтернативний канал. Результат — нуль лідів при витратах $147. Канал закрили. ✅Етап 3. Робота з воронкою Стало зрозуміло: ключове обмеження — не трафік, а конверсія у заявку. Класична лід-форма давала кліки, але не давала якісних лідів. Перейшли на квіз. Це не просто зміна формату — квіз відсіює нецільові заявки ще до того, як людина залишає контакт, і на виході дає тепліший лід. ✅Етап 4. Стабілізація і масштабування Після визначення робочого формату фокус змістився з пошуку рішення на контроль економіки. Спростили структуру кампаній, розділили ролі креативів — одні на прогрів, інші на генерацію заявок. Проєкт перейшов із фази тестів у фазу системної лідогенерації.
Щотижня — звіт. Не просто цифри, а коментарі: що спрацювало, що вимкнули і чому, що в плані на наступний тиждень. Клієнт завжди знав, де стоїть проєкт. Усі зміни — через погодження. Перед запуском нових аудиторій, квізів чи форматів команда надсилала пропозицію і чекала фідбек. Нічого не запускалось «по-тихому».